Іван Драч

ВИКЛИК

 Скиньте  з  Шевченка  шапку.  Та  отого 

                                    дурного  кожуха. 

 Відкрийте  в  нім  академіка.  Ще  одчайдуха-зуха. 

 Ще  каторжника  роботи.  Ще  нагадайте  усім: 

 Йому  було  перед  смертю  всього  лише  сорок  сім. 

 А  то  підробили  діда  і  шкутильгаєте  з  дідом. 

 Ліниву  свою  недолугість  за  ним  пускаєте  слідом. 

 А  він  вибухає  і  шпетить  всю  вашу  дурну  макітру 

 І  молодо  круговертить.  Молодо!  Проти  вітру! 

 А  він  все  шукає  до  пари  -  наймичку  з  сиротою, 

 А  він  пропада  за  маною  -  не  вашою,  а  отою! 

 І  горне  гору  роботи,  бо  в  нього  роботи  гора. 

 Гори  до  нього  горнуться,  сонце  -  на  вістрі  пера. 

 Він  пильно  у  нас  вдивляється. 

                                    Вільний  свавільний  самум. 

 Здається,  ядерно  вибухне  з  отих  непокірних  дум. 

 А  то  регоче  і  тішиться,  наче  хлопчисько  радий. 

 Шевченко  був  молодим.  Шевченко  завжди  молодий.